9 жовтня 2026 року кафедрою практичної психології та Соціально-психологічною службою Університету було проведено вебінар «Коли чекати стає фізично боляче: особливості психологічної підтримки партнерок військовослужбовців», присвячений актуальній проблемі психологічної підтримки близьких військовослужбовців в умовах тривалої війни. Спікеркою заходу стала Олена Олександрівна Литвиненко - докторка психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри практичної психології, КПТ-психотерапевтка.
Метою вебінару було поглиблення розуміння психологічних особливостей очікування в умовах реальної небезпеки, дефіциту інформації та невизначеності, а також ознайомлення учасників із практичними підходами до психологічної підтримки партнерок військовослужбовців.
Під час зустрічі особливу увагу було приділено тому, як інформаційний вакуум і непередбачуваність контакту впливають на емоційний стан партнерок військовослужбовців; чим відрізняються тривога за життя і безпеку близької людини та тривога за стосунки; як підтримувати відчуття близькості за умов обмеженого спілкування та як переживати невизначеність, зірвані очікування і відсутність зрозумілого горизонту зустрічі.
Окремий блок вебінару було присвячено практичним психологічним інтервенціям: роботі з інформаційною невизначеністю, створенню реалістичних протоколів контакту і безпеки, підтриманню досвіду спільності в парі, роботі зі зірваними очікуваннями та допомозі в проживанні складних емоцій, які є закономірною реакцією на реальні обставини війни.
Зустріч об’єднала понад 100 учасників та стала простором для професійного осмислення досвіду партнерок військовослужбовців і пошуку способів психологічної допомоги, які не знецінюють реальність небезпеки, розлуки та невизначеності. Вебінар був корисним як для майбутніх і практикуючих психологів, так і для учасниць, які мають власний досвід очікування близької людини з військової служби.
Переглянути відеозапис вебінару можна за посиланням:
Академічна доброчесність є фундаментальною запорукою якісних наукових досліджень та професійного розвитку кожного науковця. Дотримання її принципів допомагає формувати власний унікальний науковий стиль, розвиває критичне мислення, підвищує цінність здобутих результатів і, найголовніше, забезпечує довіру академічної спільноти до роботи дослідника.
Закономірно, що 8 жовтня 2026 року Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених Факультету психології та спеціальної освіти був проведений інтерактивний семінар «Академічна доброчесність у наукових дослідженнях». До заходу були активно залучені здобувачі другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.
Під час зустрічі було актуалізовано знання учасників щодо змісту поняття «академічна доброчесність». Присутні детально зупинились на різних видах плагіату, обговоривши не лише пряме запозичення текстів, але й такі явища, як самоплагіат, фабрикація та фальсифікація дослідницьких даних.
Також було зосереджено увагу присутніх на відповідальності за порушення правил академічної доброчесності: ґрунтовно проаналізовано нормативно-правову базу, зокрема «Положення про академічну доброчесність науково-педагогічних, наукових, педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».
Оскільки семінар мав інтерактивний формат, здобувачі мали змогу розібрати практичні кейси, обмінятися думками та отримати вичерпні відповіді на запитання щодо коректного оформлення цитувань, посилань та використання інструментів штучного інтелекту в науковій роботі. Учасники підписали декларацію про академічну доброчесність.
Підсумовуючи зустріч, учасники дійшли спільної думки: доброчесність — це не лише набір суворих правил, а насамперед внутрішня культура та повага дослідника до науки й самого себе.
Бажаємо нашим молодим науковцям натхнення, невичерпної енергії та виключно чесних і вагомих наукових здобутків!
7 жовтня 2026 року Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених Факультету психології та спеціальної освіти був проведений інтерактивний семінар «Академічна доброчесність під час написання курсових та бакалаврських робіт». До заходу були залучені здобувачі спеціальностей «Психологія» та «Спеціальна освіта» першого (бакалаврського) рівня освіти. Під час заходу було:
актуалізовано знання щодо змісту поняття – «академічна доброчесність»;
проаналізовано види плагіату;
зосереджено увагу на відповідальності за порушення правил академічної доброчесності ;
проаналізовано «Положення про академічну доброчесність науково-педагогічних, наукових, педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка»;
підписано Декларацію про академічну доброчесність.
Захід став важливим практичним кроком у підготовці здобувачів вищої освіти до успішного та якісного навчання та написання наукових досліджень.
03 жовтня 2026 року відбулась перша організаційна зустріч учасників проєкту Вишеградського фонду «Inclusion and participation in stuttering intervention through the CARE Model in Visegrad countries / Інклюзія та участь у процесі корекції заїкання за моделлю CARE у країнах Вишеградської групи», фінансування якого було підтверджено у 2026 року.
Проєкт реалізовується ГО Фонд «Логопедичний центр» (Logopedic Center Foundation (Fundacja Centrum Logopedyczne)) та Сілезьким університетом в Катовіце (Польща), Приватним центром консультування та профілактики «Інститут дитячого мовлення» (Súkromné centrum poradenstva a prevencie Inštitút detskej reči) (Словаччина), Університетом Етвеша Лоранда (Eötvös Loránd University) (Угорщина), Університетом Масарика (Masarykova Univerzita) (Чехія) та Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка (Україна).
До складу команди з реалізації проєкту увійшли: Наталія Бабич, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри логопедії (координатор проєкту); Наталія Клішевич, кандидат педагогічних наук, доцент, в.о. декана Факультету психології та спеціальної освіти, (співкоординатор проєкту); Роман Павлюк, кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана (співкоординатор проєкту); Ірина Музиченко, кандидат психологічних наук, заступник декана (учасник проєкту); Наталія Лопатинська, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри логопедії (учасник проєкту); Катерина Тичина, кандидат психологічних наук, доцент кафедри логопедії (учасник проєкту); Тетяна Хомик, кандидат педагогічних наук, кафедри логопедії (учасник проєкту); Ольга Невмержицька, викладач кафедри логопедії (учасник проєкту); Ганна Супрун, кандидат психологічних наук, доцент кафедри логопедії (учасник проєкту); Марина Овчаренко, викладач кафедри логопедії (учасник проєкту);.
Мета проєкту — поширення сучасних, науково обґрунтованих та інклюзивних підходів до підтримки людей, які заїкаються. Основою діяльності є модель CAREä, розроблена командою Центру освіти та досліджень заїкання імені Артура М. Бланка Техаського університету в Остіні, США. Вона охоплює чотири взаємопов’язані напрями: комунікацію, захист прав та інтересів, стійкість і освіту.
У межах проєкту команда Університету Грінченка організує три інтерактивні вебінари для педагогів, логопедів, студентів, людей, які заїкаються, та їхніх сімей. Український партнер також реалізує інформаційну кампанію для підвищення обізнаності про заїкання, подолання стереотипів і поширення принципів інклюзивної комунікації, долучиться до створення та адаптації інформаційних матеріалів, збирання особистих історій і поширення результатів проєкту. Команда забезпечуватиме наповнення й оновлення українськомовного розділу спільного вебсайту, де у відкритому доступі розміщуватимуться записи вебінарів, навчальні відео, посібники та методичні матеріали. Окремим результатом стане підготовка українською й англійською мовами національного розділу спільного електронного видання про впровадження моделі CAREä. Фінальним заходом проєкту буде міжнародний гібридний симпозіум V4 & Ukraine CAREä у Сілезькому університеті в Катовіце, де буде представлено загальний результат проєкту та український досвід зокрема.
Студентка бакалаврської освітньої програми «Консультаційна психологія» за спеціальністю «Психологія» Факультету психології та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Погребняк Тетяна Сергіївна успішно завершила семестрове навчання за програмою міжнародної академічної мобільності Erasmus+.
З 22 лютого по 8 липня 2026 року Тетяна навчалася у закладі вищої освіти — Західному університеті Тімішоари (Universitatea de Vest din Timișoara, Румунія), який є одним із провідних освітніх та наукових центрів Центрально-Східної Європи.
Упродовж семестру студентка успішно засвоїла низку актуальних навчальних дисциплін: «Когнітивна нейронаука», «Психологія управління», «Когнітивні процеси та організаційна поведінка», «Передові методи сучасних психологічних інтервенцій». Отримані знання, практичні навички та європейський досвід стануть міцним підґрунтям для подальшого професійного та наукового зростання у галузі консультаційної психології.
Навчання за кордоном створило умови для занурення у міжнародне академічне середовище, вдосконалення володіння фаховою іноземною мовою та збагачення міжкультурним досвідом
З нагоди Дня захисників і захисниць України 29 вересня 2026 відбулася зустріч студентів із випускником освітньої програми "Практична психологія", ветераном російсько-української війни Анатолієм Шевчуком на тему «По той бік пікселя: Етика, кордони та психологія спілкування з ветеранами»
Метою заходу стало формування у молоді культури поваги, підтримки та розуміння потреб ветеранів, які повертаються до мирного життя після служби. Під час зустрічі ветеран поділився власним досвідом, розповів про виклики адаптації до цивільного життя та акцентував увагу на важливості коректного і тактовного спілкування з людьми, які мають бойовий досвід.
Особливу увагу було приділено питанням етики комунікації, дотриманню особистих кордонів, уникненню стереотипів і недоречних запитань. Учасники дізналися, як підтримувати діалог із ветеранами, виявляти повагу до їхнього досвіду та сприяти створенню інклюзивного і дружнього середовища.
Зустріч проходила у форматі відкритого діалогу, що дало можливість студентам поставити запитання, висловити свої думки та отримати практичні рекомендації щодо ефективної взаємодії з ветеранами. Щирість розмови, реальні життєві приклади та відверті відповіді гостя залишили глибоке враження у всіх присутніх.
Подібні заходи є важливим кроком у формуванні громадянської свідомості, патріотизму та культури вдячності тим, хто захищає незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
