24 березня 2017 року студенти Інституту людини під керівництвом С.В. Сапіги, викладача кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, долучилися до акції «Запали світ навколо на підтримку боротьби з туберкульозом» Київського міського центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, що проходила з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом символічно біля пам’ятника Лесі Українки.

Збірник "Магістерські дослідження. Тематичний огляд та анотації магістерських робіт за освітнім рівнем «магістр» 2017р. / Наукові здобутки студентів Інституту людини : ел. зб. наук. пр. студентів. – 2017. – Спецвипуск" - завантажити

3 лютого 2017 року в Інституті людини Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся тренінг "Підготовка наукової статті до публікації у міжнародному рейтинговому журналі".

Участь у заході взяли науково-педагогічні працівники та аспіранти не тільки Інституту людини, а й інших структурних підрозділів Київського університету імені Бориса Грінченка: Педагогічного інституту, Університетського коледжу, Інституту мистецтв, Інституту філології, Факультету інформаційних технологій та управління. 

Також до участі у тренінгу долучилися науково-педагогічні працівники НаУКМА "Києво-Могилянська Академія", Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Інституту проблем виховання АПН України.

Ведуча тренінгу - Тетяна Леонідівна Лях, заступник директора Інституту людини з наукової роботи, дала відповіді на питання:

- Як оцінюється ефективність наукової діяльності і чому саме ці показники є ваговими?
- Що таке індекс цитування?
- Чому у вимогах до публікаційної діяльності науково-педагогічних працівників робиться наголос лише на наукометричних базах Scopus та Web of Science?
- Які “закони жанру” написання статті до міжнародного наукометричного видання?
- Якими є структурні компоненти такої статті, що вкладається в зміст кожного з них?
- В які журнали подавати результати наукових досліджень?
- Як можна перевірити достовірність того, що журнал, який видає себе за “Scopus” і справді належить до цієї наукометричної бази?

Щиро дякуємо усім учасникам за інтерес до теми тренінгу! Бажаємо успішного завершення роботи над науковими статтями і високого індексу цитування!

В рамках курсу "Розвиток волонтерських ініціатив у соціально-проектній діяльності" на одному з практичних занять майбутні соціальні педагоги власноруч творили новорічні та різдвяні вітальні листівки в зону АТО, щоб кожен боець в Новорічні свята відчував тепло, любов, підтримку і надію на здійснення заповітних мрій і бажань.

12 грудня 2016 року для викладачів та молодих науковців Інституту людини та Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка проведено тренінг "EndNotе: програма для управління бібліографією та полегшення роботи дослідника".
Ведуча: Лях Тетяна, заступник директора з наукової роботи Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка.

Кілька відгуків:
* "Я й не думала, що буде так легко! Все зрозуміло! Все просто! EndNotе відкриває купу можливостей! І тепер аж кортить розпочати роботу з програмою!" (Т.П. Спіріна, к. пед. наук, доцент)

* "Добре, що є наступність у пропонованих нам тренінгах! Спочатку розібралися з усіма можливостями Web of Science. Зняли острахи щодо написання наукової статті до журналу наукометричної бази даних Scopus, а сьогодні - отримали розкішний інструмент для дослідника - EndNotе!
Я лише працюю над дисертаційним дослідженням. І для мене ця інформація особливо актуальна! Програма EndNotе полегшує моє життя, дозволяє керувати бібліографією, відкриває нові можливості у комунікації з іншими вченими!" (А.О. Попова, аспірант, голова Ради молодих вчених Інституту людини, координатор напрямку "Соціальна робота", асистент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи)

* "Цікава робота - надихати на зміни! Щиро дякую усім, хто виявив інтерес до теми, ризикнув спробувати нове! Вірю, що ми впораємося із викликами, досягнемо запланованого...а може й більше:)" (Т.Л. Лях, к. пед. наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Інституту людини).

 

 

7 грудня 2016 р. представники 3 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником Студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали Меморіальний музей Лесі Українки в Музеї видатних діячів української культури, створення якого на заповідній території, його структура і склад обумовлені важливими історичними подіями, тісно пов’язаними із становленням та самоусвідомленням української нації.

У Музеї видатних діячів української культури відтворено унікальний Український центр, який презентує історичні надбання національної культури, гідно представляє їх у музейних експозиціях. У Музеї видатних діячів української культури створено Меморіальні музеї Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського та відділ музей «Іван Франко і Київ». У фондах Музею видатних діячів багато справжніх скарбів національної культури. У Музеї проводяться цікаві культурологічні програми по літературі, музичному мистецтву, театру,  народній творчості. Сформовано повноцінний культурний центр - сучасний «Український Парнас», який став окрасою столиці України, місцем паломництва не тільки національної, а й світової культурної громадськості.

Музей Лесі Українки у Києві існує ще з початку 60-тих років ХХ ст. 25 лютого 1991 р. було відкрито Меморіальну квартиру Лесі Українки, відтворену в тому вигляді, якою вона була під час проживання тут Косачів (з 1899 по 1909 рр.). Джерелом для наукової реставрації помешкання послужили архівні документи про спорудження будинку, спогади та епістолярна спадщина родичів та знайомих поетеси, фото оригінали кінця ХІХ – початку ХХ ст., які дають конкретне уявлення про вигляд інтер’єрів, меблів, ужиткових речей тої доби. Детальні й точні описи кожної кімнати квартири по вул. Маріїнсько-Благовіщенській, 97 (сучасна вул. Панаса Саксаганського, 97), дорогоцінні свідчення про стиль життя та побут родини залишила наймолодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач. На другому поверсі розміщено літературну експозицію, яка освітлює життєвий і творчий шлях поетеси. На фасаді встановлено меморіальну дошку з бюстом Лесі Українки роботи Г. Кальченко.

Студенти поринули в епоху столітньої давнини, відчути атмосферу, в якій мешкала родина Косачів. Сім залів літературної експозиції розповіли їм про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, про родини Драгоманових і Косачів, коло друзів та однодумців поетеси. Майже повністю експозиція побудована на матеріалах ХІХ – початку ХХ ст..

Протягом одинадцяти тижнів - із 26 вересня – до 7 грудня  студенти 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія», «Соціальна педагогіка» разом із керівником Студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали дев’ять музеїв Києва, вчилися висловлювати свої враження про кожен музей у формі есе, навчалися знаходити у своїй душі саме той емоційний резонансний відгук, який приведе їх у музей ще не один раз. Ходили студенти у музеї після занять.

Щиро дякуємо нашим студентам за зацікавлене й вдумливе ставлення до самого процесу відвідування Музею, про що відзначали всі екскурсоводи, які працювали із нашими групами!

До нових зустрічей у музеях Києва!